Олена Циганенко, директорка Ірпінської центральної бібліотеки імені Максима Рильського:
«Ще нам не все з тобою дохотіло…Прощатися з тобою нам ніяк і ніяк».
Це – рядки повелителя любовної лірики Миколи Вінграновського. Поета і письменника. Актора, режисера і борця за правду, який не ліз за словом у кишеню.
Його називають першим з-поміж рівних у плеяді шістдесятників, хоча сам він себе до цього покоління не зараховував.
«Немає шістдесятників, сімдесятників – є таланти, зрілі, освічені люди, яких не можна загнати в перелік», — стверджував митець.
Поет мав сміливість писати правду про видатних українців, коли трактування української історії, яке відрізнялося від «офіційної», жорстоко каралося.
У 1964 році він написав «Ніч Івана Богуна» – відважну поему про відважного українського полководця.
І меч горить над гривою коня,
І паля з горла кров’ю обгоріла,
Там ребра на гаках, де воля говорила,
Там червоніє чорне вороння.
Ще один із творів, у яких засуджується влада та возвеличується жага до свободи, – історичний роман «Северин Наливайко». Сам Вінграновський вважає його своїм найкращим творінням.
Микола Вінграновський, український поет-шістдесятник, письменник, актор, режисер:
«За ці всі 400 років, що пройшли від Наливайка до нас, не змінилося нічого. Змінилася лише зброя, одежа, харчі, може людські нерви. А от людські пристрасті, любов, страждання не змінилися. Вони вічні».
Вінграновський вдало поєднував перо і камеру. Сучасники називають його послідовником кінорежисера Олександра Довженка.
Микола Вінграновський, український поет-шістдесятник, письменник, актор, режисер:
«Вчилися ми у Довженка недовго. Лише один рік. 25 листопада 1956 року Олександр Петрович помер від серця, як то кажуть».
До речі, Довженко любив гостювати у славнозвісному Будинку творчості письменників в Ірпені. Подейкують, що з ним сюди приїздив і сам Вінграновський.
А ще дослідники творчості митця охрестили його чаклуном новотворів.
«Тільки у Вінграновського: сонце може бути помідорним; білий ранок носити рушник; а сад – спати на колінах яблуні. Його неологізми творяться за законами краси з розмовної стихії», – так писав дослідник творчості митця Данило Кіт.
У творчому доробку Миколи Вінграновського — десять поетичних збірок, дев’ять повістей та один роман. Він зіграв вісім ролей і зняв 14 фільмів. Як то кажуть, – талановита людина — талановита у всьому.
26 травня 2004 року унаслідок тяжкої хвороби Микола Вінграновський відійшов у засвіти. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
З того часу на честь Вінграновського називають музеї, творчі премії і вулиці. Віднедавна ім’я митця носить і вулиця в Ірпені, яка раніше називалася 1-го травня.
Детальніше познайомитися із творчістю цього багатогранного митця можна в Ірпінській міській бібліотеці та на вільних інтернет ресурсах. Дивіться, читайте та відкривайте свого Вінграновського!
