Відомий блогер в шоці від Ірпеня

Відомий український волонтер, актор та блогер Мирослав Гай шокований змінами в Ірпені, що сталися за останні роки. Про це він написав у своєму блозі на “Обозревателе”.

 

“Я под таким впечатлением от увиденного, что даже впал малехо в дипресняк. Вот отличный пример децентрализации. Его можно пощупать, увидеть, прожить… Одна проблема, моя семья там не живет. Просто посмотрите фото. Люди решили жить в Украине и создать почву для зарабатывания миллионов долларов. Они это сделали за 2 года!!!!”, – поділився зі своїми читачами Мирослав.

Враження від Ірпеня людини, що побувала у багатьох містах України і має з чим порівнювати публікуємо повністю:

 

“Хочу Вам рассказать о своем потрясном впечатление. Встретился я с одним бойцом из 79-ки. Он в Ирпене обосновался и пошел на работу в мерию. И вот повел он меня по Ирпеню гулять. И я просто офигел. То, как сейчас в городе проходят изменения в инфраструктуре – это просто потрясно!!! Дороги, велосипедные дорожки, реконструкции парков, садики… Это сложно описать.

 

Начну по порядку.

 

Все дороги в городе отремонтированы, европейского качества и была полностью заменены коммуникации (трубы под дорогой). Куча лежачих полицейских, переходов и т.д. Пешеходные дорожки в брущатке. 7 городских парков отремонтированы, множество лавочек, урн, детских зон… Оборудованы площадки для камерных выступлений на манер 19-го века. В центре музыкальные фонтаны, эклектическая центральная площадь, кафешки, библиотека. Перед администрацией памятник Шевченку, лучше которого я не видел. Молодой Тарас с кисточкой на фоне объемных элементов его картин. Все это стильно, как-то интеллегентно и по-европейски.

 

Правда, остался там и советский памятник ВВ с российскими надписями, но его органично вписали – надеюсь, хоть текст поменяют на украинский.

Пить и курить в городе можно только в отведенных местах. За нарушения штрафуют. Охрану города, помимо полиции, ведет еще и міська варта. Там парни получают по 400 грн за сутки. Весь город усыпан камерами, которые дают картинку на центральный пункт наблюдения правопорядка. Для жителей есть отдельная горячая линия, куда они звонят в случаи проблем с правонарушениями.

 

Показали мне и ЦНАП- центр надання адмістративних послуг. Стекло, компы, электронные панели, электронная очереди, даже примеры заполнения документов с подсветкой как в музее. Для детей игровая крмната, современные туалеты. В городе строят садики и школы. Дети с первого класса занимаются плаваньем в муниципальном бассейне. В садике есть соляная комната! Это просто окуенно!!!!

 

Педагогов и коммунальщиков администрация возит в Европу, в города побратимы, договариваясь с их мериями об обмене опытом. Специалистов учат новым нормам и методам. Засилие спортивных объектов, уличных качалок, коммунального стадиона, секций и т.д. А еще много зарядных пунктов для электрокаров.

 

Отдельно отмечу аллею героев АТО. Фото и истории каждого погибшего. Цветы, уважение и память. Я под таким впечатлением от увиденного, что даже впал малехо в дипресняк. Вот отличный пример децентрализации. Его можно пощупать, увидеть, прожить… Одна проблема, моя семья там не живет.

 

Просто посмотрите фото.

Люди решили жить в Украине и создать почву для зарабатывания миллионов долларов.

Они это сделали за 2 года!!!!

 

ДОВІДКА: Мирослав Гай. Народився 5.01.1982 року. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Протягом 15 років викладає акторську майстерність та майстерність телеведучого.
З листопада 2013 року — активний учасник подій на Майдані у складі 3 сотні Самооборони, згодом — гвардієць 1-го резервного батальйону Нацгвардії імені генерала Сергія Кульчицького. 14 травня 2014 року Мирослав Гай разом із десантником 95-ї Житомирської аеромобільно-десантної бригади Сергієм Шевчуком піднімають державний прапор на телевізійній башті м. Слов’янска (гора Карачун). У червні 2014 року Мирославу вдається спільно з “Армією SOS” та харківською компанією “Акваторія” забезпечити водопостачання для бійців, що займають позицію на горі Карачун (поруч зі Слов’янськом, Донецька область), шляхом буріння 120-метрової свердловини під час мінометних обстрілів. У серпні 2014 року створив та очолив благодійну некомерційну волонтерську організацію Фонд “Мир і Ко”, яка входить до переліку перевірених структур. У листопаді 2014 року діяльність фонду було відзначено грантом Міжнародної фундації Джорджа Сороса “Відродження”. Фонд “Мир і Ко”  доставляє в зону АТО продукти харчування, амуніцію, одяг та взуття, необхідне обладнання, прилади для військових підрозділів та батальйонів. Також забезпечує медикаментами поранених військових у шпиталях, допомагає вихованцям дитячих будинків-інтернатів та вимушеним переселенцям.

 

Bookmark the permalink.

Comments are closed.